Ця книжка — спроба розглянути найцікавіші тенденції й повороти, зміни і зміщення, розломи і зсуви у складному й контроверсійному українському літературному розвитку ХХ–ХХІ століть. Велику увагу відведено автобіографічному дискурсу. Видатний письменник завжди цікавий читачеві не лише своїми текстами, а й біографією, тими аспектами особистого досвіду, які наснажують художній твір, так чи так відбиваються у сюжетах, психології персонажів, навіть в обмовках, шифрах, грі приховування / (напів)відкривання. Мозаїка стилів, шукань, художніх прямувань, творчих біографій розгортається у зверненні до текстів Олександра Довженка, Миколи Бажана, Майка Йогансена, Юрія Косача, Оксани Забужко, Сергія Жадана. Попри те, що саме міжґенераційні конфлікти й рухають мистецький розвиток, бунтівливі діти все ж багато чим завдячують своїм «літературним батькам». Бо від традиції конче треба втікати, але ніколи не можна втекти.

Дванадцять оповідань від сучасних українських письменниць торкаються важливих тем підліткового життя. Мрії та страхи, любов і зрада, дружба і втрати, шкільні справи і стосунки з батьками, розваги і хобі... Тонко описані, багатогранні, сповнені гумору та справжніх емоцій історії зацікавлять і юних, і дорослих читачів.

Збірка малої прози А. Бондаря — яскраве відображення суб’єктивних, дуже особистих вражень автора. Це підслухані історії та розмови, галерея небанальних сюжетів про звичайне життя пересічних людей. Але крізь цей химерний калейдоскоп спостережень раз по раз виринають нетривіальні, такі, на перший погляд, непоєднувані образи, як-от смішний і трішки недоречний Папа Римський на Святошині, тб-серіальний комісар Рекс і навіть наймудріша з мишей.

Саме тому «І тим, що в гробах» припаде до душі навіть найвибагливішим читачам.

«Церебро» — нова збірка малої прози Андрія Бондаря, яка впроваджує читачів у химерний світ маленьких людських пригод. Випадкові зустрічі, типові ситуації, які трапляються в кожного, спонукають замислитись, ухвалити рішення, діяти. Особливість цих текстів у тому, що деякі з них списані з реального досвіду, а інші — цілком вигадані — суцільна макабра і фантасмагорія.

36 і 6 котів повертаються! І тепер у котів-танцюристів з’явився новий талант – до дряпопису. Їхні картини прикрасили стіни господаревої кав’ярні, але ненадовго... Стався злочин. Хто візьметься розслідувати дивне зникнення? Хто розкриє таємницю вісьмох липових дощечок? 36 і 6 котів-детективів беруться до справи…

«36 і 6 котів-рятувальників» – нова, уже четверта за ліком книжка котячої епопеї відомої української письменниці Галини Вдовиченко, на яку нетерпляче чекають читачі-шанувальники.

Цього разу невгамовні хвостаті герої створюють котячу рятувальну службу. Коти виїжджають на виклики, проте відчути себе справжніми рятувальниками їм не вдається. Їх переслідує невдача за невдачею: то витягають з автомата з чіпсами єнота, який не вважає себе потерпілим, то вихоплюють з-під коліс на швидкісній трасі загублений кимось пакунок із сухим кормом, та замість подяки отримують звинувачення у крадіжці…

Під час чергового виклику загадково зникає Коментатор-Чорний кіт. Поки друзі скрізь його розшукують, у місті розгортається кампанія з дискредитації котів-рятувальників. Чи вдасться котам вибратися з халеп і небезпек, які на них чигають звідусіль, – читайте у цікавій і динамічній історії з чудовими ілюстраціями Наталки Гайди.

Попередні книги: «36 і 6 котів», «36 і 6 котів-детективів», «36 і 6 котів-компаньйонів».

Одразу дві захопливі історії від відомої письменниці Галини Вдовиченко про пригоди мишачого рок-гурту – «Мишкові Миші» та «Зірковий час Мишкових Мишей» – виходять під однією обкладинкою.

Що може об’єднати звичайну сіру мишу, комп’ютерну мишку, лабораторну, щура, лялькову, польову, кажана та хлопчика Мишка? Музика.

Кожен у цьому особливому рок-гурті робить свою улюблену справу. Михайлик, сіра миша Мишкова, комп’ютерна мишка Джойстик, лабораторна миша Баська, смітниковий щур Гібсон, гламурна Глаша, кажан Лилик та Олько Камуфляж. А згодом і дівчинка Зірка.

Та на шляху до злагоди та гармонії так багато перешкод...

«Найважливіше — наприкінці» — новий довгоочікуваний роман Галини Вдовиченко, української письменниці та журналістки.

Чоловік і жінка у стані війни, перемир’я і розчарування, надії та віри. Тридцять п’ять років разом, дорослі діти, складний період життя. Той час, коли нарешті варто зрозуміти, що ж насправді єднало й роз’єднувало цих двох.

Це книжка про вміння прощати і співпереживати, не розмінюватися на дрібниці і бути уважними одне до одного і до себе, цінуючи кожну мить цього несамовито швидкоплинного життя.

Нова весела книга Богдана Волошина детально знайомить читача з вигаданими — чи то пак легендарними — галицьким містечком Бурачковичами та сусіднім селом Лопушною. Крізь призму «життя й діяльности» персонажів усіх історій перед нами поступово розкриваються інтимні подробиці приватного та громадського чину видатних бурачківчан, як-от мера містечка Романа Задупського, секретарки маґістрату Теклі Мілєрової, авторитетного сторожа Ладзьга Микуличина, митця трагічної долі Влодка Фарнеґи, грабаря Мерлюня та інших достойників і достойниць. Подекуди ірреальні та фантасмагоричні, часом ліричні та психологічні — оповідки-хроніки Богдана Волошина з їхнім неповторним колоритом покутсько-бойківських говірок здатні забезпечити справжню «сатисфакцію від релаксації» наділеному почуттям гумору галицькому (та й не тільки!) читачеві.

У книжці відомої української телеведучої та громадської діячки Ольги Герасим’юк зібрано есеї, тревелоги та образки за більш ніж десять років — від 2007 до 2019 року. На читача чекають захопливі подорожі, знайомство з історією, культурою, звичаями та ментальністю багатьох народів, але насамперед тут будуть зустрічі з людьми. Вдумлива й чутлива до найтонших деталей, до найглибших психологічних нюансів авторка (за сумісництвом — і героїня) не тільки розповість багато нового про барвистий і строкатий світ, а й нагадає призабуте, зупиниться перед сакральним, поміркує про вічне. Щире і просте, радісне й печальне, зворушливе і мудре на цих сторінках переплітаються, сходяться й розходяться, творять чутливі, як пульс, візерунки живої оповіді, де кожне слово пропущене крізь серце.

Богдана Жолдака сміливо можна назвати найвеселішим прозаїком сучасної української літератури — блискучий оповідач, неперевершений відтворювач живої народної говірки з її дивовижною фонетикою і суржиком, за що письменника часто критикували ортодоксальні прихильники чистоїлітературноїмови. Ще він — розкішний майстер побрехеньок: історіям Жолдака про Гітлера чи Сталіна віриш беззастережно попри цілковите розуміння їхньої абсурдності, а прочитавши фразу «Повний курс органевтики для технікумів та вищої школи», негайно берешся шукати в інтернеті, що ж це за наука така, і, звісно ж, жодних пояснень не знаходиш, бо то чистісінька вигадка.

Ця проза така кінематографічна, що здається, її персонажів знаєш особисто багато-багато років і до кожного з них, попри їхню недолугість, а часто й відверту пришелепкуватість, переймаєшся симпатією.

Перша половина XVII сторіччя... Україна потерпає від татарських набігів: у полон потрапляють тисячі українців, ламаються долі, розлучаються рідні серця. Так і наші герої – брати Іванко та Юрась опиняються у різних кінцях цього багатостраждального світу.

Перебуваючи на чужині – один в Китаї, другий – в Туреччині, брати не забувають того щастя, яке дали їм люблячий батько та ласкава мати, і хоча чужинські звичаї та віра мали вбити цю пам’ять, та поклик рідної землі є сильнішим. Як би не випробовувала жорстока доля їх на міцність, які б пригоди не довелося їм пережити, брати долають усі перешкоди, поки не зустрічаються по різні боки ворожих таборів, щоб разом піти дорогою визвольної боротьби нашого народу, примножуючи козацьку славу та надихаючи інших героїчною вдачею тамайстернимволодінням зброєю.

Наступні книжки з серії: «Перемагаючи долю. Козацьке щастя», «Перемагаючи долю. Повій вітре».

Наприкінці першої половини ХVII століття татари продовжують нападати на Україну, але козацькі загони є саме тією могутньою силою, що може протистояти ворожій навалі. Слава про мужність і неабияку військову майстерність козаків гримить усією Європою. Саме тому французьке командування звертається до козацької старшини з проханням допомогти звільнити Дюнкерк від іспанців. Козацький сотник Іван Рубай вирушає до Франції. Та чи зможе він вирватися з рук смерті, чи зможе знову обійняти кохану Оксану, зустрітися з братом і друзями, які уже повірили в його загибель?

У цьому романі – історія про кохання, непідвладне часу і відстані; історія про дружбу попри усі перешкоди та готовність рятувати близьких навіть зі смертельної небезпеки; історія про жагу до життя, а понад усе – щира любов до рідної України.

Попередні книжки з серії: «Перемагаючи долю. Під чужим небом», «Перемагаючи долю. Козацьке щастя».

Земля Загублених щодня дрейфує морями альтернативної географії строго паралельно із нашою щоденною, звичною географією. Земля Загублених виникла для того, щоб надто інші люди, витіснені з «нормального» світу, мали куди піти. Виросла з потреби в укритті та оперті. Вона перероджується і розростається щоразу, коли черговий інакший переживає свою відкинутість, і тому постійно оточена водою, як ембріон. Тому й усі неймовірно різні люди цього малого світу — так чи інакше родичі, так чи інакше повторюють долі одне одного. Ця книжка в ритмі дихання — про них. Кожна історія — як міст через воду, щоб пройти і навчитися дихати в унісон з іншими.

В оформленні обкладинки використано фото Катерини Калитко

«Чарунки долі» — це збірка есеїв, у якій немає наскрізного сюжету, втім, окремі оповідки пов’язані між собою. В них вигулькують ті ж самі імена й історії, але в різних контекстах — так, зрештою, і плететься тканина людської долі та історії. На сторінках книжки зустрічаються філософи й митці з різних країн і часів. Автор змушує їх говорити одні з одними. Із цієї розмови народжуються нові історії, з яких і складено цю книжку.

У 2016 році Вахтанґ Кебуладзе став лауреатом премії ім. Юрія Шевельова. Журі відзначило автора закнигу«Чарунки долі».

«Готель “Велика Пруссія”» — новий детективний роман Богдана Коломійчука, сповнений карколомних пригод та шпигунських таємниць.

1905 рік. Кар’єра одного з кращих слідчих Галичини, львівського комісара Адама Вістовича, йде вгору. Щоб допомогти молодшому колезі, ад’юнктові Самковському, комісар береться за нібито тривіальну справу. Однак з’ясовується, що нитки її тягнуться далеко за межі Львова і навіть за межі імперії.

Розслідування приводить Вістовича у Пруссію, де кілька впливових посадовців та підприємців об’єднуються з мафією, аби протистояти російським шпигунам. Раптом члени цього синдикату починають гинути за доволі жорстоких обставин. Вбивства стаються у Берліні, Позені та інших містах. У цій коловерті несподівано опиняється колишня дружина Вістовича, берлінська актриса Анна Каліш. Комісар береться за найнебезпечнішу справу в своєму житті. Наступні книги: «Експрес до Ґаліції», «300 миль на схід».

«Моцарт із Лемберга» — нова книжка Богдана Коломійчука, популярного сучасного автора-белетриста. Дія роману відбувається у першій половині XIX століття у Відні, Галичині та Баварії. Головний герой — молодший син геніального композитора Вольфганга Амадея Моцарта, Франц Ксавер. Попри успадкований талант, Франц не досяг батькової слави, але життя його було сповнене пристрасті, інтриг та пригод. А доля — тісно пов’язана зі Львовом, тодішнім Лембергом.

У творі гармонійно поєднуються жанри історичного, пригодницького та любовного романів, а динамічний сюжет тримає читача від першої до останньої сторінки.

Нова праця Петра Кралюка – спроба авторського дослідження контроверсійної гоголівської повісті «Тарас Бульба» з погляду ролі цього тексту в культурно-політичному дискурсі як у ХІХ столітті, у добу романтизму, так і в нинішні часи. Дослідник розглядає місце «Тараса Бульби» в різнихсистемахкоординат: імперській російській, провінційній малоросійській, польській, єврейській тощо. Висловлено сміливі припущення щодо біографії самого Гоголя. Ставиться ціла низка питань про внутрішні інтенції автора повісті; прискіпливий текстуальний аналіз подекуди наштовхує на суперечливі висновки – втім, саме в цій непрямолінійності можна добачати глибину і життєздатність гоголівського твору.

Книжка неодмінно збагатить бібліотеку кожного шанувальника української гуманітаристики.

Дилогія Марії Кривенко — переплетіння жіночих доль, історії наших сучасниць, що балансують між прозою буденного життя та намаганнями знайти себе, творити і кохати. Народжені в радянський час, вони шукають і знаходять способи розкритися, «відпустити себе», віддатися почуттям і відчуттям. Чи це напружена історія про долі двох рідних сестер, «мамину дочку» і «татову дочку» з роману «Тінь», а чи монолог жінки, яку поглинула пристрасть до священика з роману-реконструкції «Дорога опівдні» — перед читачами розгортається відверта, емоційна та чуттєва оповідь.

Група Андрія Кузьменка «Скрябін» засвітилася свого часу яскравою зіркою на українському музичному просторі, пройшовши шлях від синті-попу, постпанку і техно до неоромантики та популярного року. Склад групи змінювався, єдиним постійним учасником колективу від часу його заснування і до своєї смерті залишився Кузьма Скрябін — ґуру та натхненник групи, талановитий композитор і співак, шоумен і ведучий.

У книзі зібрано світлі спогади мами Андрія Кузьменка — Ольги Михайлівни, та друзів по сцені про історію створення групи «Скрябін» і творчий шлях Кузьми-сина, Кузьми-друга, Кузьми-музиканта, який за життя став культовим виконавцем, а тексти його пісень нині цитують і називають пророчими.

Фото на обкладинці: комплекс фотостудій «STUDIO 1»